Пятница, 17 мая 2024 13:22

Легалізований спосіб ухиляння від мобілізації. Метод Зайцева

Як ухилитися від призову на військову службу? Сучасні ухилянти мають багато способів, не гребують використовувати і дітей як інструмент виїзду за кордон. Хто своїх, хто всиновлює багато чужих. Все, аби покинути терени України і легально перебувати в ЄС.

Найбільш сприятливим для ухилянта та найбільш дивним для суспільства способом є оформлення опіки над кимось. І коли немає батьків з інвалідністю, то зовсім непоганий варіант – статус батька-одинака. Деякі навіть вдаються до кіднепінгу, вивозять себе та дітей через кордон. Для цього треба всього-навсього розлучитися та позбавити батьківських прав матір. Зрозуміло, що для цього потрібен суд, а для пришвидшення процесу ще й знайомі в цьому суді, яких треба буде підмазати.

Одним із таких сумних прикладів, безліч із яких зберігається у Єдиному державному реєстрі судових рішень, може слугувати історія родини Зайцевих.

Ця історія в публічній площині почалася більше ніж п’ять років тому. Олег – в минулому пілот Міжнародних авіаліній України, просто викрав дітей напередодні розлучення з Євгенією. Розлучення «заслуженого» пілота України, вже колишнього льотчика Міжнародних авіаліній України  Олега Зайцева з дружиною, викрадення та налаштування дітей проти матері з використанням всього нажитого «непідйомною працею» адмінресурсу в правоохоронній системі та судах стали ментором всіх чоловіків, що хочуть відібрати підростаючих нащадків у своїх ексдружин. Таким собі лайфхаком.


Ексчоловік намагався здобути одноосібне право виховання своїх неповнолітніх доньок та звинувачував жінку у шизофренії, неодноразовому стаціонарному лікуванні у психіатричних клініках, неадекватній поведінці, через що у їхніх дітей начебто змінювалася поведінка і погіршувався психічний стан.

Згодом з’ясувалося, що довідка з діагнозом та лікування в психіатричних  стаціонарах є виключно видумкою Олега Зайцева, а психолог Центру соціальних служб для сім’ї та молоді Васильківської РДА за час співбесіди з шестирічною Кірою Зайцевою встановила адекватність поведінки дитини. Цілком зрозуміло, що ознаки наляканості та стривоженості могли виникнути як закономірний фактор через відлучення дітей від матері та постійного використання їх як важеля впливу для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Є інформація, що на позбавлення батьківських прав Олега Зайцева надихнули на одному із наркопаті, які він часто відвідував або організовував сам. Окрім того, на регулярних авіарейсах він перевозив людей у стані наркотичного сп’яніння. На що, до речі, часто заплющував очі його роботодавець – президент авіакомпанії МАУ Євген Дихне. Кокаїн та розгульне життя, на думку знайомих та сусідів, займають ледь не головне місце в житті Олега Зайцева.



В правовому полі почалася судова тяганина. Перші дві інстанції щодо встановлення місця проживання дітей Євгенія Зайцева виграла. Судді вирішили, що діти мають бути з матір’ю. Втім вона так і не змогла побачити своїх дівчаток. Адже до місії «залишення у будь-який спосіб доньок з батьком» долучився Зайцев-старший.  


Андрій Зайцев теж пілот. Тільки на приватному літаку, а тому має дружні відносини з низкою VIPів, начальників митниць, суддів, прокурорів. Тобто нескінченний адміністративний ресурс. Як результат колегія Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виносить таке необхідне рішення для Зайцевих-кіднепперів.

КЦС ВС в порушення ст. 400 Цивільного процесуального Кодексу України направляє справуна новий розгляд, надавши Зайцеву можливість знайти або придумати нові докази.

На думку колегії батько-пілот, який половину життя проводить на роботі, зможе приділяти дітям більше часу, ніж мати зі звичайним графіком роботи. Крім цього, факт того, що батько в процесі судового розгляду фактично вкрав дітей, прикриваючись повномасштабним вторгненням та виїхав з ними за кордон були повністю проігноровані судом. Судді також не подумали яким чином за нового розгляду апеляційний суд має встановити реальне постійне місце перебування дітей, якщо навіть Верховний Суд у своїй постанові пише, що батько постійно змінює місце проживання дівчат закордоном.

Формально обійшлися відпискою, мовляв, причина для скасування рішення попередніх судів «недостатньо ретельного аналізу обставин під час апеляційного перегляду» - формальна відписка на користь батькові.

До речі, з початком повномасштабного вторгнення як кращий з патріотів батальйону Монако відразу джиґнув за кордон, прихопивши доньок з собою.  Зробив він це з легкої руки КГБіста та СБУшника Полковниченко, корумпованих митників з прикордонниками та суддів КЦС ВС.


Самі служителі Феміди у своєму рішенні фактично дозволили Зайцеву ухилятися від мобілізації до лав ЗСУ. Вони по схемі ексголови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександра Боярського, який позбавляв материнських прав на користь татусів, оформлював опіку батька-одинака для уникнення ними мобілізації, допомогли незаконно Зайцеву уникати мобілізації. До речі за словами слідчих судді першої інстанції місцевого рівня брали за дане рішення близько 3 000 дол. Цікавий тариф касаційної інстанції загальнонаціонального рівня…

Ігнатенко Вадим Миколайович.

Має зв’язки в РФ. Після 2014 року відвідував територію Росії, стверджуючи, що нібито провідував родичів. Крім того, його син за цей час їздив рф понад 50 разів. Був помічений за ухваленнями рішень з конфліктом інтересів на користь своєї родички адвокатеси Тетяни Ігнатенко та її керівниці Гани Огренук. Подібних ухвал  на користь клієнтів Ігнатенко-Огренчук було декілька. Журналісти зверталися до Дорадчої групи експертів КСУ щодо низки рішень, винесених з конфліктом інтересів. Тому Ігнатенко ганебно зняв свою кандидатуру з конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України, розуміючи, що буде визнаний недоброчесним. І, навряд чи йому вдасться піти у почесну відставку з бекграундом, який стане відомий широкому загалу

На одній із зустрічей з майбутніми юристами він сказав: «Цивільне право регулює питання самого життя». Щось в даному випадку Ігнатенко прирік двох діточок на скитання за кордоном.

Фаловська Ірина Миколаївна

В Київському міжобласному господарському суді у неї було призвисько «жниця права» за безпринципність в прийнятті рішень. Могла іменем Держави Україна винести будь-яку, навіть найабсурднішу, постанову

На останній посаді серед взірцевих прикладів такого нехтування нормами матеріального права є справа про переприватизацію ТОВ «Оздоровчий комплекс «Вікторія». Зокрема,  в 2007-му році через Київський районний суд м.Одеси власником низки об’єктів нерухомості, розташованих за адресою Гагарінське плато, 5. В тому числі і одноповерхової бойлерної площею – 98,5 кв. м. За сім років виконком Одеської міськради вирішує передати в оренду дошкільному навчальному закладу «Мрія» двоповерхову будівлю площею 191 кв. м.  за адресою Гагарінське плато, 5/1А.  

Після цього «Мрія» звертається до Апеляційного суду Одеської області зі скаргою на рішення Київського райсуду Одеси 2007 року. Вони заявляють, вищезгадані об’єкти нерухомості, що мають різні адреси та характеристики є одним й тим самим приміщенням. Крім цього у «Мрії» заявили про порушення районним судом їх прав щодо об’єкту нерухомості. Тепер увага: договір на оренду приміщення  2014 рік, судове рішення – 2007 рік.

Апеляцію «Мрії» задоволено у повній мірі – постанову першої інстанції відмінено. Суд своє рішення обґрунтував виключно на довідці комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», яке так і написало: одноповерховий об’єкт (Гагаринське плато, 5), площею 98,5 кв.м. та двоповерховий об’єкт із підвалом (Гагарінське плато, 5/1А), площею 191 кв.м. – «тотожні».  Рішення було прийнято незважаючи на те, що у двох будівель було два різних технічних паспорти.

Колегія судової палати у цивільних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у складі В. Висоцька, О. Кафідова, О. Леванчук, І. Фаловська повторює всі вищеописані марення. І про порушені нібито права, причому права, що виникли в апелянтів по іншому об’єкту нерухомості через понад сім років, і про те, що об’єкти нерухомості, що кардинально відрізняються один від одного поверховістю, площею, адресами слід вважати «тотожними». За рік колегія суддів Верховного Суду України під головуванням судді Симоненко В.М. скасувала рішення апеляції та касації. Ну дуже від них тхнуло недоброчесністю!

Сердюк Валентин Васильович

Полюбляє їздити «під мухою» за кермом. Вища рада правосуддя навіть тимчасово позбавила права Сердюка здійснювати правосуддя за отримання обвинувального вироку за керування автомобілем у нетверезому стані  навесні 2019 року. Від проходження тесту на алкоголь він відмовився. Суддю оштрафували на 10 тисяч гривень та позбавили права керувати автомобілем на один рік. Примітно, що повідомили про нетверезого водія очевидці з заправки, які сказали, що бачили «всмерть» п’яну людину, яка не могла навіть вийти нормально з машини. Добре ж Сердюк підтримує репутацію суддівської братії.

Карпенко Світлана Олексіївна

На неї разом з Вадимом Ігнатенко є ціла низка скарг до Генеральної прокуратури України та ВРП щодо нехтування прав та свобод апелянтів. Що справи розглядалися всупереч нормам права та з низкою процесуальних порушень. Карпенко також звинувачували у кримінальних провадження передбачених ч.1. ст. 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) Кримінального кодексу України.

Ось така весела колегія зібралася.

Ще одним аргументом, який може вказувати на можливу заангажованість суддів у справі – є швидкість розгляду справи. Враховуючи завантаженість судів касаційних інстанціїй зазвичай розгляд подібної справи займає від 1,5 року, а тут бац-бац молоточком і за 8 місяців є необхідна Зайцеву постанова.

Очевидно, що основним мотивом Зайцева виступає не батьківська любов до своїх діточок, а гостре бажання уникнути мобілізації і легально перебувати за кордоном. Чи нормально спатимуть судді, які своїм рішенням легалізували утримання ним доньок? Але це питання риторичне. Спатимуть, і добре. Тому, що більшості начхати на долі окремо взятих двох дітей. 

А допоки діти змушені страждати, скитаючись різними квартирами по світу з батьком, що неодноразово був помічений за вживанням наркотиків. Шкода тільки, що суд замість того, аби покарати батька-наркомана, торгує справедливістю, а разом із нею – життям та здоров’ям двох невинних донечок.




Новости