Упродовж місяця після відкриття відреставрований Нотр-Дам, за даними Le Parisіen, відвідали 800 тисяч осіб. За місяць після ракетного удару в київський костел Святого Миколая завітав один представник Мінкульту.
«Це було всього раз, 20 грудня 2024 року після обстрілу, коли ми кликали скласти дефектний акт», – розповідає 50-річний отець Павло Вишковський, настоятель римсько-католицької парафії Святого Миколая в Києві.
Відтоді, за його словами, міністерство, яке остаточно не повернуло костел парафіянам, зробило лише заяву про плани його реставрувати.
На кожного, хто проминає неоготичну будівлю архітектора Владислава Городецького, всередині чекають одкровення. Одне з найпотужніших, мабуть, таке: бойова частина балістичної ракети виявилася не настільки руйнівною, як байдужість.
Костел, де майже пів століття проходили концерти органної та камерної музики, казково виглядає лише на листівках та в Instagram. Всередині храму – сліди пожежі 2021 року та протиаварійних робіт на 22 мільйони гривень від благодійників.
«Ми, українці – відважні, боронимо країну, – каже отець Павло. – Восьмеро наших парафіян віддали життя, ще двадцятеро – на фронті. Чому в тих, хто відповідальний за повернення святині, немає відваги залишити радянщину, завершити декомунізацію не тільки на словах?».
Отець Павло Вишковський провів екскурсію для УП, під час якої розповів про історію костелу, показав руйнування, наслідки пожежі та місця, де ще не бували журналісти.
«Я піду першим, – пропонує отець Павло. – Тут ще ніхто не був зі ЗМІ».
Вузькі гвинтові сходи ведуть в одну з башт. Всередині великі вікна з побитим склом, що тримається за рами із завзятістю шафки та півника з Бородянки.
«Скло армоване, дуже міцне, але, бачите, все одно потріскалось, – показує настоятель. – Воно небезпечне для людей, які ходять внизу по вулиці. Парафія найняла фірму, щоб закрити цю частину храму спеціальним матеріалом».
На переході з однієї башти в іншу священник вказує на дірки в покрівлі. Там, де відсутня дахівка, просочується січневе світло.
«Щастить, що снігу немає, – каже Павло Вишковський. – Якщо засипле дахівку, вона може провалитися. Знайти таку саму на заміну буде важко».
Парафіяни, благодійники та геній архітектора Городецького – ось три стовпи, на яких досі стоїть костел Святого Миколая.
За переказами, дозвіл на будівництво храму римо-католики Києва отримали наприкінці 19 століття з умовою: завершити роботи впродовж 10-ти років.
[BANNER5]
Здавалось, шансів на успіх було обмаль. Землю виділили на тодішніх висілках, в районі, що мав назву Нова Забудова. Поруч із річкою Либідь, там, де були болотні ґрунти.
Вдале завершення проєкту для Городецького, нащадка польської католицької шляхти, було особистим викликом. Скрупульозні розрахунки, новітні матеріали, залізобетонні палі – і костел освятили вчасно: 6 грудня 1909 року, у день Святого Миколая.
«Щоб виконати умову, деякі парафіяни віддавали все, що мали, – розповідає отець Павло. – Голова будівельного комітету Леонард Янковський продав маєток з палацом біля Кагарлика, щоб завершити будівництво».
Комуністи вбили Янковського в 1938 році, в тюрмі на Холодній Горі у Харкові. Його катували. Це була тортура під назвою «рукавичка»: в киплячу воду чи олію опускали руку, з якої повністю злізала шкіра».
Про комуністів у отця Павла власні спомини.
Вінниччина, 1986 рік, йому одинадцять. У школі вчителі забороняють йти до церкви. 24 грудня, Святвечір, Павло з батьками йде. Коло храму на них чекають вчителі, фіксують «порушників», що відвідують напівпідпільну месу.
Наступного дня Павла «карають» – хтось у школі забирає його куртку. Декілька кілометрів він йде додому в костюмі. Морозно, сніжно. Важке обмороження, довге лікування в лікарні.
«У той рік починалася Перебудова, – каже він. – Це були останні дриґи цього комуністичного звіра».
Повернути Миколаївський костел, де за радянських часів облаштували будинок музики, римо-католики Києва просили з початку 90-х. Розібратися з цим у 2005 році наказував Віктор Ющенко.
«Дуже болить, що за двадцять років влада не виконала обітницю, – каже отець Павло. – Попри петицію, попри завірення прем’єра Шмигаля, що костел буде повернений парафії, по документах він значиться як органний зал.
Ви відчуваєте, як тут холодно? Віє, дує. Ми в цьому храмі, як у решеті. Але ті, хто в теплих міністерських кабінетах, не відчувають цього. Ми намагаємося врятувати будівлю. Якби не парафія, їй настав би кінець».
Читайте також: Лічильники банкнот, ножі й жодного тризуба. Якою була бізнес-імперія УПЦ в Лаврі та як святиню повертають Україні
Пожежу, що сталася в костелі восени 2021 року, трактували по-різному: одні вбачали в ній натяк небес на майбутнє лихо, інші – фінальну точку в знущаннях над будівлею.
Слушно казали містики – за декілька місяців після загоряння органу Rieger-Kloss, який грав у храмі від 1980 року, Росія пішла на Київ великою війною. Щодо костелу – він і далі руйнується.
[BANNER1]
«Є тріщини у фундаменті, бо метро під нами, і тут постійні вібрації. Стіни осідають. Коли робили протиаварійний ремонт, залили 360 тисяч літрів води, щоб відмити сажу», – розповідає Павло Вишковський.
Плити, якими вкривали підлогу, не допомогли – вода пішла вниз.
«Коли Ткаченко (ексміністр культури – УП) прозвітував про завершення протиаварійних робіт, ми вперше зайшли сюди й одразу почули запах цвілі.
Підняли плити – під ними утворився ядовитий гриб. Він почав в’їдатися у долівку та йти на колони», – згадує священник.
Вогонь, що виник через замикання в старій проводці в 2021 році, спалив орган вщент. Від надвисокої температури плавилися його металеві труби. Але збереглися амвон, дерев’яний вівтар і полотно ікони Матері Божої Остробрамської.
«Їй стільки ж років, як і храму, – каже Павло Вишковський. – Коли тут все грабили, хтось передав її вірянам, і вона у важкі часи збереглась».
«Її приніс на початку 90-х священник зі Святого Олександра (римсько-католицький собор на Костьольній – УП), – продовжує розповідати настоятель. – Парафіяни повісили по центру органу. «Ораганники» знімали, парафіяни знов вішали.
Те, що вона вціліла під час пожежі – велике диво. Це великий знак Бога – він домагається свого права і хоче тут бути».
Дивіться також: Софійський собор – серце України
Перед повномасштабним вторгненням РФ швейцарські експерти дослідили стан костелу Святого Миколая в Києві. Оціночна вартість ремонтних робіт, яку озвучили тоді, становила понад 20 мільйонів євро.
«Це приблизний підрахунок три роки тому, – розповідає отець Павло. – З урахуванням інфляції до цієї суми щонайменше треба додати 20–30%. Але зараз таких розрахунків ніхто не проводив».
Сьогодні на місці, де згорів орган, стоїть велике золоте розп’яття в білосніжному колі.
[BANNER2]
З обгорілих стін звисають, як струпи, залишки штукатурки. Де-не-де після пожежі встановлені білосніжно-дешеві радіатори опалення.
Деякі пластикові вікна закриті поліетиленом. Монтажна піна, якою три роки тому задули віконні відкоси, починає відпадати.
За вівтарною частиною замість автентичних вітражів – три банери-копії про життя Ісуса: народження, смерть на хресті та воскресіння.
За часів СРСР на стінах були барельєфи відомих композиторів. Тепер разом із копіями первісних скульптур парафія прагне повернути й первісний вигляд собору.
«Є чимало закордонних фахівців, благодійників, міжнародних організацій, які готові допомогти зробити всі ці дуже дороговартісні роботи. Але все впирається в юридичні моменти» – каже Павло Вишковський.
Навіть у занедбаному стані собор зберігає свою велич. Потріскані стіни костелу свідчать не лише про руйнівні десятиліття, а й про запас міцності, закладений понад 100 років тому благодійниками й архітектором Городецьким.
Спаплюжений, побитий – за словами настоятеля, він нагадує скалічену війною Україну.
І те, чи вистоїть храм разом із країною, залежить не тільки від небес.
Євген Руденко, Назарій Мазилюк – УП
Також найвищій горі в Північній Америці Деналі повернули ім'я Маккінлі.
Адвокат просив звільнити підзахисного з-під варти, а прокуратура наполягала на триманні під вартою без права…
Представники USAID також отримали вказівку зупинити проєкти, пов'язані з Україною.
Мітингарі закликали словацького прем’єр-міністра йти у відставку.
Це вдвічі більше, ніж для Playstation 5 і Xbox Series разом узятих.