Середина червня 2024 року, місто Лиман на Донеччині.
Приблизно о третій годині ночі військові одного зі штурмових батальйонів Збройних сил України прокинулись від криків. Звуки долинали з кухні хати, де вони жили. Сержант пішов подивитися, що відбувається.
Посеред кімнати стояв п’яний солдат, який говорив сам із собою. Сержант запропонував йому піти спати, бо вранці треба було виїжджати на бойове завдання. У відповідь той почав бити посуд і перевертати меблі, а потім вибіг надвір.
«Ми взялися прибирати на кухні. І побачили, що під столом валяється граната без чеки. Не помітили, коли він її вирвав. Пощастило, що не розірвалася. На кухні тоді багато боєкомплекту було. Могло влупити так, що і від нас, і від хати взагалі нічого не залишилося би», – пригадує сержант штурмового батальйону під час анонімної розмови з УП події тієї ночі.
За кілька годин військовий повернувся в будинок і заснув. Вранці він забув про свої нічні «подвиги».
Пияцтво в армії – проблема не нова, але зараз вона відчувається особливо гостро, адже чисельність Сил оборони з початку великої війни зросла щонайменше в три рази. Пропорційно збільшилася і кількість пияків в армії. До того ж у розслідуванні УП про знущання і корупцію в 211-ій понтонно-мостовій бригаді чимало військових звернули увагу тільки на тему пияцтва.
Часом українським бійцям доводиться боротися на фронті не тільки з російськими окупантами, але й приборкувати своїх пияків, яких вони називають «аватарами» або «смурфиками».
«Українська правда» провела зо два десятки розмов із військовими – від рядових до командирів, бойовими медиками і психологами, щоб з’ясувати, наскільки масштабна проблема пияцтва у війську та чи можна її вирішити. Зважаючи на чутливість теми, більшість співрозмовників УП серед чинних військовослужбовців висловили бажання залишитися анонімними.
[BANNER5]
Зараз українська армія складається з трьох груп, розповідає УП психолог Валентин Кім, який серед іншого досліджує досвіди психологічної підтримки в арміях різних країн світу.
Перша – кадрові військові. Друга – добровольці. Третя, наразі найбільша – мобілізовані. У кожної з цих груп свої особливості «стосунків» з алкоголем.
Кадровим військовим «алкогольні традиції» дісталися у спадок від СРСР. Деякі з чинних українських офіцерів служили ще в радянській армії, де зловживання алкоголем було нормою. Під їхнім впливом вже в часи незалежності України сформувалася і нова офіцерська генерація.
Найпоширеніша радянська «алкотрадиція», яка зберігається в армії – «проставлятися» за підвищення звання. В кожному роді військ свої особливості цього дійства, але є речі канонічні.
«Обов’язково треба накрити стіл. Запросити свого командира, офіцерів вищого і нижчого рангів. Основна задача для підвищеного у званні бійця: залпом випити гранчак горілки, на дні якого така кількість ромбиків, як на нових погонах. Головне, не проковтнути їх», – ділиться з УП капітан із позивним «Маузер», який служить в одній із бригад ТРО.
Друга група – добровольці, які приєдналися до Сил оборони України в 2014-му або 2022-му роках. Зазвичай вони найбільш вмотивовані і, на думку психолога Кіма, менш схильні до вживання алкоголю, ніж професійні і мобілізовані військові.
[BANNER1]
Але і їхня стійкість може «похитнутися» – через ПТСР, втрату побратимів, конфлікти в колективі, непорозуміння в родинах.
Найбільше схильних до пияцтва в третій групі – мобілізованих, чимала кількість з яких «бусифіковані».
Коли повторюють, що армія – це зріз суспільства, варто пам’ятати, що частина українського суспільства зловживає алкоголем. Як показує дослідження ВООЗ, в 2023 році майже 50% опитаних українців зізналися, що пиячили. Серед них – 64% чоловіків і 36% жінок.
Працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) насамперед намагаються закрити кількісні показники мобілізаційного плану. Тому часто «збирають» на вулицях усіх підряд – навіть хронічно залежних від алкоголю.
Військово-лікарська комісія (ВЛК) для тих, кого ТЦК «бусифікували» на вулицях, зазвичай проходить в експрес-режимі. Лікарі ВЛК підписують висновок про придатність до служби і «не помічають», що деякі військовозобов’язані на ногах не стоять. Як наслідок, в навчальні центри подекуди потрапляє дуже специфічний контингент.
Під час базової загальновійськової підготовки (БЗВП) інструктори зазвичай ігнорують алкоголізм мобілізованих. Через брак контролю військовим вдається купувати алкоголь і пиячити на навчанні, розповідають співрозмовники УП серед військових.
«З «учебок» привозять усіх підряд – п’яних, «накурених», «нанюханих». Але я маю опцію відмовлятися від таких кадрів, бо в мене специфічний розвідувальний підрозділ. Звісно, не завжди вдається, бо Генштаб критикує комбатів і комбригів, якщо ті не приймають додатковий ресурс.
Командири намагаються ставити цих людей на посади, де від них буде користь. За комп’ютер алкоголіка не посадиш, у піхоту – теж не «альо», машини заправляти – ок», – каже УП на умовах анонімності один із офіцерів-морпіхів.
Легкий доступ до оковитої посилює спокусу до алкоголю. Попри те, що в зоні бойових дій і прифронтових громадах діє «сухий закон», а військовим у формі заборонено продавати алкоголь, знайти його – не проблема.
Варіантів безліч – від купівлі з-під поли в крамницях у місцях дислокації до легального придбання в населених пунктах, де немає обмежень на продаж.
«В кожному селі є бабка, яка гонить самогон. Дві консерви або інші продукти можна обміняти на пляшку. На крайняк – залишити в заставу зброю. Не скажу, що це відбувається масово, але були випадки. Командирам потім доводилося їздити і забирати цю зброю», – розповідає УП ветеран 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Павло Якімчук із позивним «Шустрий».
«Навіть якщо село на кордоні з ворогом, де двоє цивільних залишилося, люди, які зловживають, знайдуть, у кого з цих двох можна купити», – додає в розмові з УП бойова медикиня 47-ої окремої механізованої бригади Олена Риж.
[BANNER2]
Подекуди в армійських колективах навіть байдужі до випивки можуть спокуситися під впливом оточення.
«В нашому підрозділі була шайка, яка зловживала алкоголем. Цим бійцям призначили начебто адекватного командира, офіцера. Дали йому завдання – навести порядок зі своїми підлеглими. Він сказав: «Так точно, все зроблю». Все зробив – почав із ними бухати», – пригадує бойова медикиня Риж.
Нині в українській армії найбільш поширені два методи боротьби з алкоголізмом: легальний – штрафи і гауптвахти після «задувок», тобто медичного освідчення сп’яніння, нелегальний – «ями». Обидва майже не працюють, стверджують усі співрозмовники УП серед військовослужбовців.
Бійців, яких зловили на вживанні алкоголю або наркотиків, везуть на освідчення, після чого складається адмінпротокол. Порушник має сплатити штраф від 17 до 34 тисяч гривень або відсидіти на гауптвахті від 10 до 15 діб (стаття 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – за рішенням суду.
Також військовий залишається без премії і «бойових». Навіть при виконанні завдань у «полях» за той місяць, коли він спалився, що пиячив або вживав наркотики, отримає менше 10 тисяч гривень (залежно від посадового окладу).
«В мене є один рекордсмен – три «задувки» за місяць. Залишився без грошей – задумався. Два місяці не пив взагалі, але потім все одно зірвався і пішов у запій», – згадує під час анонімного спілкування з УП офіцер із психологічної підтримки персоналу однієї з інженерних бригад ЗСУ.
«Українська правда» намагалася з’ясувати, скільки протоколів за статтею 172-20 КУпАП склали на військових із початку великої війни.
Військова служба правопорядку (ВСП) відмовилася надавати такі дані, мовляв, вони засекречені.
Представники пресцентру судової влади змогли поділитися лише статистикою за арештами на гауптвахті впродовж 2022 – 2023 років, бо вони не обліковують штрафи військовим. За 2024-й звіт ще не сформували.
Згідно з цими даними, у 2023 році військових утримували на гауптвахті за вживання алкоголю або наркотиків майже втричі частіше, ніж у 2022-му.
Як правило, командири ізолюють «аватарів», щоб не наражати на небезпеку інших бійців.
Місця ізоляції зазвичай називають «ямами». На практиці це можуть бути будь-які окремі приміщення, де пияки сидять кілька днів, поки не протверезіють.
«В нашому батальйоні борються з «аватарами» так: якщо набухався, спочатку біжиш кілометрів 5 до «ями», потім тебе в неї скидають. Наші «ями» глибиною 7 – 8 метрів. Пох*й – зламаєшся чи не зламаєшся, бо бухло на позиціях – зло. Але насправді це не працює. Дехто з наших був там по 2 – 3 рази. Нічого не змінилося, все одно бухають», – не під запис розповідає УП сержант одного зі штурмових батальйонів ЗСУ.
[BANNER3]
Інколи командири в різних родах військ карають підлеглих-пияків переведенням у бойові піхотні підрозділи з тилових посад. Так вони позбавляються власного баласту, підставляючи піхотинців, яким доводиться не лише виконувати надскладні задачі на полі бою, а ще й наглядати за «аватарами».
Восени 2022-го у Водяному на Донеччині морські піхотинці штурмували посадку, де окопалися росіяни. В контактному бою багато українських воїнів отримали поранення, один боєць загинув. Морпіхам вдалося вибити росіян, але вони потребували підкріплення, щоб закріпитися на позиції.
«Попросили суміжний батальйон дати людей. Через добу приїжджає техніка, викидає 8 чоловіків. Вони всі «нариті» в хлам. Думаю, комбат вирішив так покарати своїх «аватарів», але це п*здець. Як можна виставляти на передню лінію неадекватних людей? Хлопці намагалися відвести їх на позицію, але вони навіть дійти туди не змогли», – згадує в розмові з УП один із морських піхотинців.
Як би дивно це не звучало, але для боротьби з пияцтвом в зоні бойових дій командири інколи використовують… алкоголь.
Зазвичай це відбувається так: бійці повернулися з «нуля», командир дає їм кілька днів, щоб вони відпочили і виплеснули негативні емоції. В цей час військові можуть робити будь-що, у тому числі пиячити. Але вони зобов’язані у визначений день повернутися на службу в адекватному стані.
Якщо боєць «проштрафився» і випив у «полях», він на певний час втрачає можливість «відновлюватися» після виконання завдань у такий спосіб.
Ветеран 73-го морського центру ССО Павло Якімчук розповідає, що в часи АТО командир відпускав його і побратимів на кілька днів випустити пар. За його словами, це дійсно допомагає переключитися і стримує від вживання алкоголю під час виконання бойових задач.
[UPCLUB]
Штрафи, гауптвахти, ями за вживання алкоголю в зоні бойових дій – варіанти, які мають гасити «пожежі», але не здатні вплинути на причини пияцтва у війську. Втім, існують й інші методи – запропонувати бійцям альтернативні способи боротьби зі стресом.
Посеред лісової галявини за кілька десятків кілометрів від «нуля» змагаються двоє бійців у лицарських обладунках – із мечами і щитами, у шоломах. Навколо вболівають побратими. Два раунди тривають по 30 секунд. Журі оголошує переможця.
Так проходять лицарські турніри в 3-ій окремій штурмовій бригаді, які організовує хорунжа служба. Якщо погода не дозволяє змагатися на вулиці, бої відбуваються у приміщеннях, де мешкають військові.
Хорунжі 3-ої ОШБр майже цілодобово працюють у зоні бойових дій з бійцями бригади, коли ті вільні від виконання завдань. Читають воїнам лекції, організовують кінопокази, виставки, концерти, дискусії. Тобто пропонують варіанти дозвілля для бійців.
«Ми розповідаємо про створення бригади, добу козаччини, визвольні війни, боротьбу УПА, революції. Розвіюємо російські міфи. Пояснюємо, чому Росія напала на Україну, як має закінчитися війна. Формуємо орієнтири на майбутнє – що таке перемога, що буде після неї, чому ми маємо виграти», – розповідає УП історик і офіцер 3-ої ОШБр Олександр Алфьоров.
[BANNER4]
За його словами, створення таких хорунжих служб не потребує розпорядження головнокомандувача ЗСУ, а також багато часу і ресурсів – вихованням бійців можуть займатися всього декілька фахівців в кожній бригаді.
Бригади в Силах оборони різні – одна справа, коли вони комплектуються переважно з вмотивованих рекрутів як 3-тя ОШБр, інша – з розгублених мобілізованих. Тому лекції, кінопокази, лицарські турніри, звісно, не панацея в боротьбі з пияцтвом, але в будь-якому разі це один із інструментів психологічної підтримки військових.
Допомагати українським бійцям долати стрес, щоб вони не шукали порятунок в алкоголі, мали би військові психологи.
Однак система психологічної підтримки персоналу (ППП) у ЗСУ номінальна, а не ефективна. Замість того, щоб підтримувати ментальне здоров’я бійців, офіцери ППП займаються «задувками» або розслідуваннями бійок чи ДТП.
В арміях країн НАТО роблять ставку на ментальну підтримку бійців як метод запобігання алкоголізму, розповідає УП психолог Валентин Кім. Наприклад, в кожній роті армії США має бути щонайменше один рядовий або офіцер, який пройшов підготовку із підтримки ментального здоров’я.
В армії Великої Британії є інструктори, які знають як впоратися з бойовим стресом на первинному етапі. Вони першими надають військовим психологічну допомогу в бойових умовах.
До ізраїльського війська пияки не потрапили би через ретельний відбір. «Армія оборони Ізраїлю відбирає бійців за медичним профілем і профілем соціальної адаптації. Якщо військовозобов’язаний набирає менше 20 балів зі 100 за будь-яким із них, його взагалі не приймають на службу», – пояснює УП психолог Кім.
Нині реформи психологічної служби в українському війську, ВЛК і ТЦК відбуваються переважно на папері, що обходиться бійцям на фронті дорогою ціною.
«Коли чувак зі зброєю набухується в хламіну, від нього можна очікувати будь-чого. Через це виникають розбірки всередині підрозділів, які закінчуються різаниною, стріляниною і навіть підірваними гранатами.
Пригадую один випадок, коли «смурфик» поставив автомат на підлогу, щоб подивитися, як з нього вилітає куля. Вилетіла, але він цього не побачив, бо вона влучила йому в голову», – каже УП ветеран 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Шустрий.
Поки працівники ТЦК і ВЛК не усвідомлять, що армія – не реабілітаційний центр для алкоголіків, а військове керівництво не перестане заплющувати очі на провалену психологічну реформу, проблема пияцтва у війську нікуди не зникне.
Ангеліна Страшкулич, УП
Любов Тельця до комфорту і вишуканості відображає сир брі, а мінливу натуру Близнюків чудово передають…
Він розповів про молодих хлопців, які приходять до них.
Ситуацыя ыз зеленою енергетикою покращуэться / фото ua.depositphotos.comІнвестори в зелену енергетику фіксують поліпшення ситуації з…
Сергій Гнездилов зробив низку заяв про закриту справу і про повернення на службу.
Так само проблемною є ситуація в Часовому Ярі та біля Покровська.
Під час неформального саміту лідерів Європейського Союзу, який відбудеться у понеділок, 3 лютого, у Брюсселі,…