Станом на середину грудня – через 4,5 місяці після заходу ЗСУ в Курську область РФ – Україна втратила половину раніше контрольованих територій, нині кожен підрозділ ЗСУ перейшов в оборону, cитуація ускладнюється через погодні умови та постійні обстріли, пише The Economist.
Джерело: The Economist
Деталі: Видання поспілкувалося з військовими, які відверто розповіли про проблеми України на цій ділянці фронту.
Зокрема, командир артилерії 82-ї десантно-штурмової бригади майор Іван Бакрев каже, що російські війська «закручують гайки», і що так було ще до того, як у бій вступили північнокорейські солдати.
За його словами, росіяни мають «величезну» перевагу майже в усьому – в людях, артилерії, техніці – і «перемикаються» між механізованими і піхотними атаками з потужним ефектом.
Бакрев зазначив, що Україна вже втратила «близько половини» територій, які колись контролювала. Відступ почався, коли наприкінці вересня Україна замінила елітні підрозділи на менш загартовані.
«Це було помилкою», – вважає майор.
Зараз, за словами Бакрева, росіяни намагаються відрізати основне угруповання ЗСУ від України, атакуючи зі східного та західного флангів.
«Кожен підрозділ на Курщині перейшов до оборони», – розповів він.
Видання зазначає, що терміновість російської контратаки може бути пов’язана з наближенням інавгурації Дональда Трампа.
«Путін хоче, щоб до 20 січня питання Курщини було вирішеною справою, а не незручною темою для обговорення. Володимир Зеленський, схоже, так само рішуче налаштований зберегти цю територію як розмінну монету. Українці тримаються, хоча умови на землі (і під нею) стають дедалі похмурішими», – пише The Economist.
Про важкі умови боїв на Курщині розповів 33-річний сержант 95-ї десантно-штурмової бригади Руслан Мокрицький. За його словами, росіяни можуть скинути «до 40 планерних бомб на одну позицію протягом кількох годин».
«Дощ, сльота, сніг, холод, багнюка, жуки, черв’яки, щури і планерні бомби…На Курщині смерть завжди поруч, вона практично тримає тебе за руку», – сказав Мокрицький.
Водночас він додав, що українські війська досі знаходили способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.
«Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід», – наголосив Мокрицький.
Видання акцентує, що 4,5 місяці, можливо, занадто короткий термін, щоб судити про Курську операцію.
«Ця операція, яка народилась у момент відчаю для України, чий головнокомандувач Олександр Сирський опинився перед загрозою звільнення, не досягла своєї мети – відволікти війська від головних зусиль Росії в Донецькій області. Вона коштувала Україні втрати частини елітних військ. Але вона послабила тиск в інших регіонах і дала Україні рідкісну політичну підтримку в несприятливий для неї рік. Солдати, схоже, вважають, що контрнаступ був того вартий, хоча б для того, щоб дати росіянам дозу їхніх власних ліків», – пише The Economist.
«Коли я переступив кордон з Курщиною, я зрозумів, що вони відчували, коли входили в Україну. Нехай вони вмирають і гниють на своїй землі, і чим більше їх буде, тим краще», – підсумував Мокрицький.
Читайте також: Рейд Сирського. Як просувається наступ Сил оборони в Курській області та чого чекати далі
«Хоч ютуб нам включіть». Репортаж УП з Суджі та її передмістя за два тижні після наступу Сил оборони
Передісторія:
- Українська операція у Курській області розпочалася 6 серпня.
- 10 серпня, на п’ятий день наступу української армії вглиб Росії, президент Володимир Зеленський визнав: Україна витиснула війну на землю агресора.
- 6 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, підбиваючи підсумки операції у Курській області за 3 місяці, повідомив, що російські війська на цьому напрямку втратили понад 20 тисяч військових вбитими та пораненими.
- «За майже три місяці операції станом на 5 листопада 2024 року втрати противника на Курському напрямку в особовому складі становлять 20842 особи, з них: ліквідовано – 7905, поранені – 12220, полон – 717», – заявив Сирський.