Комітет захисту журналістів у листі до президента України Володимира Зеленського від 19 грудня 2024 року звернувся до нього з проханням забезпечити умови, за яких медіа та журналісти могли б вільно працювати в Україні, а також гарантувати, щоб жодна особа, відповідальна за залякування журналістів, не залишилася безкарною. Лист було надіслано з огляду на те, що 2024 рік відзначився кількома інцидентами тиску, залякування та стеження, а також відсутністю підзвітності.
Володимиру Зеленському
Президенту України
Офіс президента України
вул. Банкова, 11
м. Київ, Україна
Шановний президенте Зеленський,
Я пишу вам від імені Комітету захисту журналістів – незалежної громадської організації, що виступає на захист свободи преси в усьому світі, – з проханням сприяти тому, щоб журналісти та засоби масової інформації в Україні могли працювати вільно, без побоювань репресій, а також щоб жодна особа, відповідальна за залякування журналістів, не залишилася непокараною.
Комітет захисту журналістів усвідомлює надзвичайні виклики, які постали перед вашою владою в умовах війни, і високо цінує відданість України демократичним стандартам та верховенству права. Ми розуміємо необхідність певних обмежень доступу журналістів до інформації чи територій у виняткових випадках з міркувань безпеки та відзначаємо, що на третій рік після початку повномасштабного вторгнення Росії медіа-ландшафт України залишається насиченим і динамічним.
Водночас ми дедалі більше стурбовані сигналами, які свідчать про необґрунтовані спроби українського уряду контролювати ЗМІ та перешкоджати журналістським розслідуванням. За останній рік наші дослідження та обговорення з місцевими журналістами виявили низку безпідставних обмежень та інших втручань, що стримують діяльність вільної преси й, зрештою, завдають шкоди демократії, яку ви прагнете захищати.
У жовтні незалежне видання «Українська правда» (УП) заявило про «постійний і систематичний тиск» з боку вашого Офісу. Програмний директор «Української правди» Андрій Бистров повідомив Комітету захисту журналістів, що посадовці регулярно отримують вказівки від вашого офісу не спілкуватися з виданням на певні теми.
10 жовтня «Українська правда» уточнила, що Дмитро Литвин, нещодавно призначений радником з питань комунікацій вашого Офісу, заборонив силовикам і чиновникам спілкуватися з журналістами видання. 15 жовтня Литвин заперечив ці звинувачення. Видання також заявило, що ваш Офіс чинить тиск на приватні компанії, змушуючи їх припинити рекламну співпрацю з «Українською правдою». Бистров повідомив, що після дзвінків з вашого Офісу деякі рекламодавці відмовилися від розміщення реклами.
Окрім інциденту з «Українською правдою», Комітет захисту журналістів зафіксував ще низку подібних випадків, зокрема:
Крім того, Комітет захисту журналістів висловлює занепокоєння щодо законопроєкту, який наразі обговорюється у Верховній Раді. Він може посилити кримінальну відповідальність за публікацію інформації з державних реєстрів під час воєнного стану, що ставить під загрозу роботу журналістів-розслідувачів.
У своєму висновку від червня 2022 року щодо заявки України на членство в Європейському Союзі Європейська комісія зазначила, що «свобода ЗМІ значно покращилася за останні роки, особливо завдяки онлайн-медіа». Прямий тиск на незалежні медіа або мовчазний дозвіл на безкарність тих, хто їх залякує, стане суттєвим кроком назад у реалізації європейських прагнень України.
Як людина, віддана захисту міжнародного авторитету України – країни, яка визнала, що «будь-який тиск на журналістів є неприйнятним», – ми закликаємо Вас вжити негайних заходів для припинення стеження, переслідування чи залякування журналістів з боку українських урядовців. Ми також просимо забезпечити притягнення до відповідальності всіх, хто діяв з метою послаблення свободи преси в Україні.
Дякуємо вам за вашу увагу.
Джоді Ґінзберґ, виконавча директорка Комітету захисту журналістів
День принесе позитивні зміни деяким знакам.
Ці різноманітні закуски для схуднення з високим вмістом клітковини і низькою калорійністю не змусять вас…
6 лютого Take-Two збере конференцію інвесторів.
Міністерство оборони України розглядає можливість придбання систем ППО за доходи від російських заморожених активів.
У 2024-му мобільного оператора зі збереженням номера змінили 340,6 тисячі українців.