«Ми розуміємо, що війна не завершена, і повинні тверезо та чітко оцінювати, які спроможності є у ворога, зокрема десантні.
Знищено великий десантний корабель «Саратов», поруч були пошкоджені «Цезарь Куніков» та «Новочеркаськ». І тепер ми знаємо, що Сили оборони доробили свою справу і тепер ці кораблі не пошкоджені, а також на дні після наступних ударів. Далі десантні кораблі «Мінськ», «Оленегорський Горняк». Потім удари по пункту базування Севастополь, по тих кораблях, які знаходилися в ремонті, – великий десантний корабель «Азов» та інші.
За нашими оцінками, більш як 50% великих десантних кораблів знищені або виведені з ладу так, що протягом тривалого терміну вони використовуватися не будуть. А це означає, що і можливості з висадки десанту зменшені більш ніж наполовину», – наголошує гість нового епізоду подкасту «(не)Безпечна країна».
Він зазначає, що морська піхота ворога, яка задіюється в сухопутних операціях з лютого 2022 вже майже тричі «оновила» свій склад і втратила потенціал до морських операцій: «якби я побачив такого морського піхотинця років 30 назад, я би розчарувався повністю в морській піхоті, тому (Росія — ред.) не має можливості висаджувати десант, оскільки немає спеціально підготовлених підрозділів для захоплення плацдарму під час висадки на узбережжі. Морська піхота у Російської Федерації знищена, вона зараз є лише на папері».
Наскільки сьогодні вдалося Україні мінімізувати бойові спроможності ворога на морі?
В новому епізоді подкасту «(не)Безпечна країна» його незмінна ведуча Аліна Фролова говорила зі Степаном Якимʼяком, капітаном 1 рангу у відставці, військовим експертом Центру оборонних стратегій. Розмова про те, якою наразі є ситуація в Чорному морі, як Сили оборони знесилюють ворожий флот, як випадіння Криму з системи оборони РФ може вплинути на хід війни, наскільки Росія спроможна наразі виконувати завдання на морі, якими є спроможності України, що потрібно робити, аби їх надалі підвищувати та якою повинна бути майбутня конфігурація військово-морських сил України.
