Уряд Зеленського має 10 тижнів, щоб конфіскувати $5 млрд арештованих в США російських активів

Автори: 

Олена Галушка, членкиня правління ЦПК, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги

Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції

Чимало експертів зараз змагаються в передбаченнях, що означає для України президентство Трампа. Але факт полягає в тому, що до інавгурації 20 січня 2025 року ніхто точно не знає, які рішення прийматиме новий президент США аби виконати свою обіцянку швидко завершити війну в Україні. 

У той же час є рішення, яке може в найближчі кілька тижнів прийняти ще чинний президент Байден. Йдеться про конфіскацію російських суверенних активів, арештованих в Америці. У квітні цього року Конгрес прийняв «REPO Act», який надає право президенту США провести таку конфіскацію. Аби прискорити цей процес, Україна мала б запропонувати Америці та іншим партнерам бачення інституції для міжнародного фонду, куди надійдуть конфісковані російські гроші. 

«Зараз є 300 млрд дол. заморожених російських активів. Україну вони [росіяни] зруйнували за оцінками міжнародних інституцій десь на 800 млрд дол… Всі кажуть: що ви будете робити, якщо Трамп не буде вас підтримувати фінансово, де ви візьмете зброю, як ви будете захищатися? Я вам відповідаю. А можна нам взяти 300 млрд, які належать нам. Ми підтримаємо наших людей і купимо на ці гроші в усіх країнах світу зброю», – заявив президент Зеленський під час пресконференції за підсумками саміту Європейської політичної спільноти 7 листопада. 

25 жовтня партнери України, країни Групи Семи, остаточно погодили видачу Україні позик на 50 млрд дол., які будуть гаситися доходами на заморожені російські активи. Таким чином Україні ця допомога має надійти у формі грантів. Хоча це і є важливим кроком на шляху до використання російських грошей для потреб України, цієї суми недостатньо ні для покарання Росії за агресію, ні для забезпечення української перемоги. 

Адвокація повної конфіскації активів російського центрального банку залишається одним із основних пріоритетів нашої роботи в Міжнародному центрі української перемоги та Центрі протидії корупції. За останній рік ми підготували одинадцять аналітичних брифів зі спростуванням аргументів і страхів наших партнерів, які стосуються юридичних, фінансових та політичних аспектів конфіскації, і навіть детально сфокусувалися на дослідженні юридичних систем Німеччини та Франції. 

У той час, як Європа займає вичікувальну позицію, Сполучені Штати можуть відкрити шлях для повної конфіскації. Але для цього Україні також потрібно швидко зробити домашнє завдання. 

Ухвалений у квітні цього року Конгресом Закон про відновлення економічного добробуту та можливостей для українців (REPO Act) надає Президенту США повноваження конфісковувати російські суверенні активи, заморожені на території країни або на кореспондентських рахунках у доларах. Закон уповноважує президента для цілей такої конфіскації створити спеціальний рахунок під назвою «Фонд підтримки України», яким має розпоряджатися Держсекретар США в консультації з USAID задля  відшкодування Україні збитків, завданих повномастабною агресією РФ, починаючи з 24 лютого 2022 року. 

Також REPO Act  передбачає створення Сполученими Штатами, у координації з партнерами з країн G7 та Україною, міжнародного механізму для управління усіма російськими конфіскованими коштами — Common Ukraine Fund (Спільного Українського Фонду), куди, очікується, що надійдуть російські активи, конфісковані і в США, і в інших країнах. Президент США згідно з законом має переконатися, що «Спільний Український Фонд» належатиме до інституції, яка має план для забезпечення прозорості та підзвітності використання переданих конфіскованих грошей. Більше того, цей план президент США має надати в Конгрес в письмовій формі. В REPO Act зазначається, що конфісковані кошти можна витрачати на відшкодування збитків, відбудову України, гуманітарну підтримку та інші цілі, які підтримують український народ.

30 жовтня 2024 року Міністерство фінансів США на виконання вимог REPO Act подало звіт до Конгресу, у публічній частині якого повідомляється, що в Америці арештовано на рахунках Центробанку РФ 5 мільярдів доларів. Водночас, частина звіту є засекречена і за нашими даними, там зазначено набагато більшу суму арештованих активів РФ на кореспондентських рахунках, номінованих в доларах США.

У перехідний період міжвладдя, адміністрація Президента Байдена може скористатися повноваженнями, наданими Конгресом, і стати першою країною, яка конфіскувала російські активи. Це стане прецедентом та надасть впевненості й рішучості іншим, переважно європейським країнам, де сконцентровано більше двох сотень мільярдів доларів арештованих російських грошей. Для України важливо отримати додаткові аргументи, щоб переконати європейських партнерів зробити те ж саме – і конфіскувати всі 300 млрд доларів. Більше того, критично, щоб Україна відігравала визначальну роль у прийнятті рішення, куди і як потім використають ці гроші, водночас, задовольняючи важливу вимогу партнерів щодо «прозорості та підзвітності». Варто розуміти, що ніхто з партнерів ані в США, ані в Європі не готовий переказувати таку величезну суму грошей напряму в Україну.

Саме тому Україна повинна діяти зараз проактивно швидко та запропонувати своє бачення міжнародного «Спільного Українського Фонду», який задовольнятиме очікування і американського законодавця, і нівелює страхи наших європейських партнерів, які досі не наважилися конфіскувати російські активи, бо «фінансовий ринок ЄС рухне», «відбудеться відтік резервів третіх країн з ЄС», «Україна не спроможна ефективно та прозоро витратити ці гроші». І головне, аби в кінцевому рахунку, розпоряджатися конфіскованими активами могли українці, а не іноземці в різних міжнародних інституціях, які залежать від політичної волі своїх країн та їхніх виборців, якими часто-густо легко маніпулює російська пропаганда. Ми ретельно проаналізували всі наявні фінансові інструменти підтримки України, враховуючи їхні сильні та слабкі сторони, а також історичний досвід фінансування відбудови країн після війни, і нижче пропонуємо бачення фінансового механізму, який уряд Зеленського міг би запропонувати зараз Байдену, а згодом і Європейським лідерам.

Український банк реституції та відбудови зі штаб-квартирою в Брюсселі (УБРВ)

У чому полягає ця ідея і до чого тут відновлення Німеччини після Другої Світової?

Після закінчення Другої світової США відбудовували зруйновану Європу. План Маршалла США щодо допомоги 16 європейським країнам з 1948 по 1952 рік є найуспішнішою програмою післявоєнного економічного відновлення у світовій історії. Однак ще цікавішим у цьому контексті, є відбудова післявоєнної Німеччини: для цієї країни була створена спеціальна фінансова установа, через яку спрямовували виділенні США кошти. На операційному рівні цим займався тоді новостворений зі спеціальною та ексклюзивною метою банк розвитку KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau).  Перший мільярд з Фонду Маршалла зайшов саме на цей банк. 

KfW зіграв ключову роль у відновленні зруйнованої війною Німеччини, надаючи дешеві кредити для розвитку інфраструктури, промисловості та малого бізнесу. Після завершення основних програм відновлення німецької економіки, KfW почав займатися ширшими питаннями розвитку як всередині країни, так і за її межами, ставши одним із найбільших банків розвитку у світі.

Такий банк необхідний для України також, але його функціонал може і має бути ще більше розширено. Адже зараз, серед наявних інституцій та механізмів, через які реалізовується західна допомога для України, жоден не є досконалим: або кошти можна використовувати лише на бюджетну підтримку без військових витрат, або ж Україна не має суб’єктності в процесі прийняття рішень, або ж інструменти стають заручниками політичних ігор іноземних політиків. 

Саме тому створення нового інструменту, який одночасно здатен фінансувати українське відновлення та реконструкцію, а також наші оборонні індустрії та надавати компенсації постраждалим від російської агресії, є важливим не лише для розвитку України. Це також стане новим аргументом у міжнародних дебатах щодо конфіскації активів.

Цей банк повинен функціонувати за наступними принципами. 

Прозорість та підзвітність зі збереженням вирішального впливу українців на прийняття ріщення. Якщо наглядова рада банку складатиметься з представників G7 та уряду України, це забезпечить контроль партнерів і участь України в управлінні. Також важливо, щоб на чолі банку був український СЕО, який відповідатиме за відновлення та компенсацію. Українці повинні складати щонайменше 50% персоналу банку. Це дасть можливість нашим урядовцям представляти позицію та інтереси України, безпосередньо впливаючи на прийняття рішень. Морально справедливо, що відновленням України мають займатися українці за російські гроші. Але безумовно, має бути прозорий механізм відбору цього СЕО: це має бути компетентна, доброчесна та незалежна людина. 

Дипломатичний компроміс для Європи. Ми розуміємо страх наших європейських партнерів, особливо бельгійців та французів, втратити 191 мільярд євро та близько 22 мільярдів євро відповідно, адже вони вважають, що такий значний відтік капіталу може негативно відобразитися на їхній фінансовій стабільності. Саме тому ми пропонуємо розмістити УБРВ в одній з країн ЄС, а саме в Бельгії, де ці гроші лишаться фізично, але працюватимуть вже по-іншому для генерування стабільних щорічних високих прибутків для інтересів України. 

Окрім цього, банк може інвестувати ці кошти, генеруючи більший дохід, ніж бельгійський Євроклір. Задача останнього не максимізовувати дохід на заморожені російські активи, а максимально безпечно цими активами управляти, в результаті чого за 2022-2023 рр. вдалось заробити сумарно близько 5 млрд Євро. Втім, за оцінками британського інвестбанкіра та економіста Тімоті Еша, інвестування конфіскованих російських активів у високоприбуткові активи, наприклад, на ринках, що розвиваються, могло би згенерувати більший прибуток, аж до 10% або близько 30 млрд доларів на рік. Це б допомогло значно швидше закрити наявну позику на 50 млрд дол. і далі фінансувати за ці доходи українську оборону і макрофінансові потреби, або ж за схожим принципом фінансового інжинірингу згенерувати значно більшу позику зараз, яка потім буде гаситися вищими майбутніми доходами. 

Президент Зеленський в публічній комунікації з лідерами країн Західного світу правильно зазначає, що російські арештовані гроші мають бути негайно конфіскованими та переданими на підтримку України, але нині, окрім заяв на топрівні, дуже важливо аби наш уряд на операційному рівні відпрацював технічне рішення, яке враховує страхи і застереження наших партнерів, але водночас, відповідає національним інтересам України. Вікно можливостей для прецеденту з конфіскації перших 5 мільярдів доларів російських арештованих активів для нас саме зараз. Воно триматиме всього наступних 10 тижнів.

Олена Галушка, членкиня правління ЦПК, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги

Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції