Олександр Лукашенко став головою Всебілоруських народних зборів. Пояснюємо, що це таке і для чого білоруському керівнику нова посада .

Цього тижня у Мінську пройшов сьомий з’їзд Всебілоруських народних зборів (ВНЗ) — це новий "орган народовладдя", який отримав широкі повноваження після внесення поправок до конституції Білорусі 2022 року.

Його створили на фоні масових протестів проти Лукашенка та жорсткого придушення невдоволення.

Максимальна кількість делегатів ВНЗ — 1200 людей — переважно це політики, чиновники та держслужбовці. Тобто підпорядковані Лукашенку люди.

Читайте також:

Головним оратором на з’їзді виступив Олександр Лукашенко. У своїй промові він серед іншого повторив, що Білорусь хочуть втягнути у війну, і додав, що сусідка Білорусі Польща не повинна чекати від Мінська жодних агресивних дій.

Лукашенко вчергове заявив, що не тримається за владу і назвав себе представником "покоління політиків, які вже йдуть". При цьому під час з’їзду Лукашенко отримав нову посаду голови ВНЗ — за нього проголосували всі делегати, за винятком одного.

Тепер Лукашенко одночасно обійматиме крісла і президента (його обрання не визнають більшість країн Заходу), і голови ВНЗ.

"Всебілоруські народні збори — унікальна ситуація для Європи, тому що (шляхом створення ВНЗ) у Білорусі з’явилася третя палата в парламенті, якась надпарламентська надбудова", — сказав ВВС білоруський опозиційний політик та заступник голови об’єднаного перехідного кабінету Павло Латушко.

Латушко стверджує, що Лукашенко спочатку ініціював надання ВНЗ конституційного статусу під тиском Кремля, який зажадав транзиту влади, але після зміцнення його режиму ці "народні збори" фактично стали непотрібними.

Наразі, на думку Латушка, ВНЗ передусім виконує роль "трибуни для Лукашенка".

"Це п’яте колесо для воза, яке виконує функцію трибуни для монологу Лукашенка, де він вихваляє себе, вихваляє свій образ, де його виступи перериваються постійними незгасаючими аплодисментами. Мені це нагадує з’їзди КПРС", — додав політик.

Звідки готується новий "напад" на Білорусь?

Виступаючи на Всебілоруських народних зборах Олександр Лукашенко знову почав говорити про загрозу нападу на його країну.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року білоруський президент вже виправдовував своє сприяння армії РФ тим, що начебто Київ першим планував напад на Білорусь.

Лукашенко навіть показував "карту", яка начебто мала доводити наявність таких намірів у Збройних сил України. Жодних інших доказів він так і не надав.

Зараз білоруський очільник знову повернувся до цієї риторики, але тепер, за його словами, "напад" готує вже не Україна, а країни НАТО.

Для цього вони нібито хочуть використати білоруську опозицію. Своєю мішенню вони чомусь обрали Кобринський район, який навіть не межує з країнами НАТО.

"Не знаю, чому вибрали Кобринський район, багато про це вони там говорять. Але він же не біля самого кордону. Є ж ближче до кордонів. Ні, Кобринський район. Захопити, оголосити владу, звернутися до НАТО, ввести війська", — заявив Лукашенко.

Він вважає, що у разі вторгнення в Білорусь НАТО "піде другою шеренгою" за добровольцями білоруської опозиції.

Лукашенко також заявив, що на кордоні із Білоруссю Україна зосередила 120 тисяч військових і на це теж треба зважати, оскільки ймовірність "збройних інцидентів" на білорусько-українському кордоні "досить висока".

Він також знову говорив про перемовини України та Росії. Лукашенко вважає, що Україна втратить свою державність і, зрештою, зникне, якщо не погодиться негайно піти на мирні переговори з Росією.

"Якщо зараз не піти на переговори, на мою думку, Україна з часом може втратити і свою державність, і припинити своє існування", — сказав Лукашенко.

Білорусь звинуватила Литву у плануванні ударів

Своєю чергою білоруський КДБ заявив про запобігання ударам дронами по Мінську з території Литви. Вільнюс у відповідь назвав це "інформаційною атакою".

Як передає державне агентство БЕЛТА, голова КДБ Білорусі Іван Тертель заявив, що його відомство та інші структури начебто запобігли ударам безпілотниками по Мінську з території Литви.

"Комітет державної безпеки у взаємодії з колегами з інших силових структур останнім часом провів низку "гострих чекістських заходів", що дозволили запобігти завдання ударів бойовими дронами з території Литви по об’єктах у Мінську та його передмістях. Роботу в цьому напрямі продовжуємо, детальну інформацію озвучити громадськості поки неможливо", — сказав Тертель.

Керівник литовського Національного центру управління кризами Вільмантас Віткаускас у відповідь запропонував розглядати подібні заяви як "постійну ворожу провокацію та інформаційну атаку на Литву, яка не має нічого спільного із реальністю".

"Також видно, що вони спрямовані на внутрішню аудиторію, оскільки нині відбуваються "народні збори", — сказав він.

Віткаускас нагадав, що громадяни Литви, які в’їжджають до Білорусі, стикаються з дедалі більшим тиском з боку місцевих служб безпеки, і наполегливо рекомендував громадянам утриматися від будь-яких поїздок до Білорусі.