На Міністерство інфраструктури та його структурні підрозділи, найближчим часом, чекають кардинальні зміни. В тому числі і кадрові. Саме зараз, окремі діячі з «сумнівним минулим» вирішили здійснити свої давнішні мрії про призначення на «хлібну» посаду.

Першим з тих, хто скористався ситуацією, став Валерій Черкаска, який вже домовився про своє призначення до кінця травня на посаду директора одного з найбільших портів України – ДП «МТП «Чорноморськ».

«Великих труднощів щоб домовитися про кадрове рішення по собі у Валерія Черкаски не виникло, адже для цього він задіяв усі свої зв’язки в політичних колах та морегосподарській галузі, де його тесть – багаторічний директор Бердянського морського порту Володимир Пікінер, не чужа людина. Сьогодні багато хто у владних кабінетах столиці добре знають «щедрість» Пікінера і зголосилися у період тимчасового «безвласття» у профільному міністерстві просунути по кар’єрній драбині його зятя «Валєру 200$» (прізвисько отримав через середню «таксу» на послуги)», – розповідають співрозмовники в Мінінфраструктури.

Слід зазначити, що на даний момент Валерій Черкаска займає посаду заступника директора з комерційної роботи в ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», куди потрапив після того, як виїхав з нині окупованого Бердянська. До речі, про чотиримісячний етап життя Черкаски в окупованому росіянами портовому приазовському місті інформації обмаль, але «злі язики» стверджують, що виїхати звідти він вирішив лише після своїх невдалих спроб призначитись на керівну посаду окупованого бердянського порту. Не допомогли йому в цьому і його тісні зв’язки з топколаборантом Сергієм Аксеновим, про що раніше писали журналісти. 



Але, ситуація з призначенням такого діяча як Валерій Черкаска керівником стратегічного логістичного підприємства, яке задіяне у «зерновому коридорі», може нести не тільки економічні збитки, а й вплинути на питання нацбезпеки. Правоохоронці Чорноморська вже сьогодні мали б зконтактувати з ізмаїльськими колегами з СБУ, які деякий час тому затримали за корегування атак «шахедів» співробітників однієї з експедиторських компаній, яку завів з Бердянська до Ізмаїлу саме Черкаска. А якщо озирнутися на діяльність Валерія Черкаски у Бердянську, коли він перешкоджав створенню там на базі Бердянського заводу подйомно-транспортного обладнання військово-морської бази для ВМС України, то обґрунтованими будуть виглядати і підозри в тому, що він може виявитися звичайним агентом ворожих спецслужб, закинутим для організації диверсій. Цю версію підкріплює ще й той факт, що його дружина має паспорт громадянки Росії та проживає за кордоном.

Тож, залишається лише трохи почекати і ми отримаємо відповідь на питання – чи ризикнуть відповідальні особи поставити під загрозу життєдіяльність стратегічного підприємства логістичної галузі, яке є ланкою «зернового коридору».