Схеми змінюються, постійно ускладнюючись через реакцію громадськості та правоохоронців, але суть усе та сама: мерія Одеси вважає комунальну власність, особливо ту, що не використовується , вигідним (для себе) активом, який можна зливати великому бізнесу — в обмін на якісь плюшки у вигляді політичної підтримки або банальних відкатів.

На вчорашній сесії міськради депутати проголосували за включення до переліку малої приватизації п’ятої частини якогось комплексу нежитлових будівель за адресою Монастирський провулок, 6/1 та їх продаж на аукціоні.

Біля будівель немаленька зелена зона, яка фігурує в документах як декоративний сад

Місце, як ви розумієте, «золоте» й намолене. Поруч море, Фонтан, монастир Московського патріархату. «Думська» зацікавилася ситуацією і вирішила з’ясувати, про які саме об’єкти йдеться і чому місту заманулося їх продавати. А головне — кому.

Виявилося, що раніше ці 97,9 кв. м (весь комплекс — 489,5 кв. м) були здані в оренду за результатами аукціону, проведеного на майданчику Prozorro.sale. Орендар платить 10,4 тис. грн на місяць.

На жаль, там закрили інформацію про учасників і переможців торгів (як це було зроблено й у випадку з приватизацією гаражів на Французькому бульварі) — абсолютно незаконно, треба сказати.

Однак на сторінці аукціону є фотографії, які дали змогу ідентифікувати будівлі (їх дві). В однієї з них раніше була адреса Дача Ковалевського, 85а, і там розташовувався дільничний пункт поліції Київського району Одеси. Об’єкти занедбані, про що красномовно свідчать фото — справжні руїни. Судячи з усього, житло бездомних.

Але, крім розташування, у них є важлива перевага у вигляді прилеглої території: майже гектар зеленої зони, яка на схемі іменується не інакше як декоративний сад. Погодьтеся, вкрай привабливий лот. Ідеальне місце для висотного житлового комплексу.

Аналіз оголошень і протоколів на Prozorro.sale, а також попередніх рішень міськради дав змогу встановити, що раніше відчужувалися інші частини об’єкта — 47 і 19% від площі. Схема та сама — спочатку оренда (25,2 тис. і 12,1 тис. грн на місяць відповідно), потім приватизація. Інформація про орендарів і покупців і тут закрита.

Ми опитали фахівців із ринку нерухомості, які пояснили, навіщо мерії в особі Геннадія Труханова і директора департаменту комунальної власності Олександра Ахмерова такі складнощі.

«Дивіться, якби вони виставили на аукціон весь комплекс, його б довелося по-справжньому оцінювати, — каже юрист Олександр Іванов. — З’явилися б серйозні зацікавлені сторони, готові викласти ринкову вартість, а в разі якихось складнощів — оскаржити результати аукціону, а то й залучити до ситуації поліцію і СБУ. А так - поділили об’єкт, здали та продали спочатку одне приміщення, потім інше, далі третє. Все своїм. Орендаря складно виселити. Потрібно переукласти договір. Ну й окремі приміщення оцінили зовсім недорого — без урахування прилеглої зеленої зони, як сараї. У випадку з цілим комплексом так вони зробити не змогли б. Загалом, я думаю, що врешті-решт власником усього цього буде одна людина або компанія, які приватизують усю землю. І колись там почнеться велике будівництво».

Рішення міськрада ухвалювала в пакеті з іншими, переважна більшість депутатів навіть не розуміла, про що йдеться.

«Власне, тому Труханов намагається щосили не допустити, щоб до міськради потрапив Олександр Славський (юрист, громадський діяч, колишній керівник місцевого відділення Фонду держмайна, — Ред.), який усі ці схеми прекрасно знає, — каже наше джерело в мерії. — Тут же ще що важливо. Гроші грошима (ідеться про орендну плату і надходження від приватизації, — Ред.), але депутати не погоджувалися на висотне будівництво на тому місці, воно не передбачене Генпланом і зонінгом. Але воно, вочевидь, буде. Так завжди трапляється. Не сьогодні, не завтра і навіть не через рік. Але буде. Все починається з подібної, сірої, як кажуть, приватизації. Виходить, міськраду обдурили — не всіх, звісно, але багатьох».

З боку Дачі Ковалевського ділянка з розвалюхами примикає до ліцею «Олімпієць», південніше розташована духовна семінарія Московського патріархату, далі — монастир. Через дорогу — дитячі будинки. За семінарією і монастирем розкинулися володіння сім’ї великих бізнесменів і політиків.

Поки що точно встановити бенефіціарів процесу не вдалося. Але ми намагаємося.

Ліворуч видно будівлю семінарії, проїзд — до маєтку Урбанських

Як же так? У всіх протоколах затерті учасники. Наше майно продали, а ми не знаємо, кому

На цьому плані відзначено «декоративний сад»